Сюжетно-рольові та дидактичні ігри патріотичного спрямування.

29.04.2023 17:07

Сюжетно-рольові  та дидактичні ігри  патріотичного спрямування.

 

Чим багата українська хата?

Мета: закріпити та розширити знання дітей про інтер'єр української хати, назви предметів українського національного побуту (колиска, лава, стіл, ліжко, скриня, мисник, піч, прялка), хатнього начиння (коцюба, рогач, хлібна лопата, хлібна діжа, ночви, відро, казан), посуду (тарілка, куманець, горнятка-двійнята, горщик, кухлик, миска, глечик), одягу (сорочка, пояс, плахта, камізелька, кептарик, хустка Розвивати уважність, мовлення, уяву. Виховувати інтерес до національних традицій.

Обладнання: предметні картинки.

                                                         Хід гри:

Дітям пропонується до певної світлини української народної  хати

дібрати саме ті речі домашнього вжитку які їй належать.

Наприклад:

 Інтерєр  хати-піч, веретено, скриня, лава, шафа для посуду.

Скриня-чоловічий та жіночий одяг.

Піч-знаряддя до печі рогач, лопата, коцюба, відро, ночви

Шафа для посуду--куманець, глечик, макітра, горщик-двійнятко, тарілки,ложки.

Інтерєр  хати-піч, веретено, скриня, лава, шафа для посуду.

 

Народні ремесла Рідного краю.

Мета: продовжувати знайомити дітей з народними ремеслами;ткацтвом,

лозоплетінням, гончарством, вишивкою, різбярством  формувати інтерес до народних традицій; учити впізнавати та розрізняти різноманітні ремесла; виховувати патріотичні почуття на основі активізації цікавості до народних ремесел, почуття гордості за країну.

Обладнання: розрізані картинки з зображенням виробів народних ремесел.

                                                           Хід гри:

Вихователь пропонує дітям згадати, які народні ремесла є на Україні. Потім роздає розрізані картинки (кількість частин та складність поділу залежить від віку дітей). Діти мають скласти картинки у квітку саме того майстра чий це виріб.

 

"Ярмарок"

Мета: розширювати знання дошкільнят про національну тради­цію ярмаркування. Вчити самостійно складати описові розповіді, розвивати увагу та спостережливість. Вправляти у промовлянні за-кличок; формувати уявлення про особливості українського менталі­тету: емоційність, миролюбність. Виховувати ввічливість.

Ігрове завдання: купити на ярмарку потрібну річ.

Обладнання: стіл та полиці, на яких розміщено садовину та городину (вив'язані з ниток об'ємні овочі та фрукти); національний посуд (макітра, діжа, куманець, тарілка, макогін, глечик, кухоль, гор­нятко, миска); іграшкові свійські тварини та птахи (півні, кури, гуска, свиня з поросятами, корова, коза).

У грі беруть участь 7-8 дітей.

                                                          Хід гри

За допомогою лічилки обирається продавець. Він займає місце за прилавком. Решта дітей — покупці. По­купець вибирає товар, який хоче придбати, і, звертаю­чись до продавця, описує його. Продавець уважно слу­хає, знаходить товар за описом і запитує у покупця про його кількість. Потім відлічує та пакує його. Покупець платить гроші (замість них можна "платити" знаннями: розповісти потішку, загадку, прислів'я про те, що купу­єш). Далі покупець та продавець міняються ролями. Гра повторюється.

 

Зауваги до гри: продавець обов'язково має за­зивати покупців; щоб отримати товар, його треба опи­сати і заплатити за нього; звертатися до продавця слід ввічливо; продавець має уважно слухати покупця, неперебиваючи його.

Зазивалки

  1. На ярмарку нашім
    Веселім, багатім.
    Є чим дивуватись
    І є що придбати!
  2. Підходьте сюди,—
    Дорогі господині,
    Та виберіть посуд
    Всій вашій родині!
  1. Хто гострого хоче —
    Придбайте часник
    Мікробів шкідливих
    Лякати він звик.
  2.     Цибулю на зиму

               Собі запасайте —
               Тушкуйте, варіть

              І сирою вживайте!

            5. Лоточків із фруктами

              Теж не минайте!

              А яблук і груш

              До смаку добирайте.

Екскурсія до музею народної іграшки.

Мета: виховувати бережливе ставлення до іграшок, патріотичні почуття на основі розширення знань про українську народну іграшку; вправляти дітей у виконанні взятої на себе ролі; активізувати та закріпити знання дітей про народну іграшку; учити дітей називати іграшки та описувати, як ними можна гратися.

Матеріал: оформлена виставка народної іграшки.

Попередня робота: ознайомлення дітей з різними видами народної української іграшки, складання коротких описових розповідей, підготовка 2– 3 екскурсоводів.

Хід гри

Вихователь запрошує дітей на екскурсію до музею народної іграшки. Обговорює з дітьми, хто такий екскурсовод, що таке музей, що діти знають про народні іграшки.

Екскурсію може почати вихователь, продовжити — хтось із підготовлених дітей, а далі — за бажанням.

Умова для екскурсовода: розповідати треба гучно, цікаво, не боятися.

У гості до бабусі Орисі.

Мета: виховувати бережливе ставлення до іграшок, патріотичні почуття на основі розширення знань про культуру та побут українського народу; вправляти дітей у виконанні взятої на себе ролі; активізувати та закріпити знання дітей про народні традиції, народний побут; учити дітей називати іграшки та описувати, як ними можна гратися.

Матеріал: група оформлена в українському народному стилі; український посуд.

Попередня робота: ознайомлення дітей з народними традиціями приготування їжі, народним побутом.

Хід гри

Вихователь запрошує дітей на гостину до бабусі Орисі. Діти вирушають у подорож на автобусі (обирають водія, кондуктора).

У бабусі роздивляються в хаті, називають предмети вжитку та їх призначення. Потім дівчатка з бабусею ліплять вареники, а хлопчики ліплять із глини коників. Далі проводиться спільне частування варениками. Діти повертаються додому.

Професії батьків.

Мета: виховувати патріотичні почуття на основі знайомства дітей із користю, яку приносять результати праці їхніх батьків рідному місту, країні; закріпити в дітей знання про професії дорослих, про користь, яку приносить їхня праця, гордість за своїх близьких; розвивати пам’ять, мислення зв’язне мовлення.

Обладнання: картки із зображеннями різних професій (бажано, щоб серед них були професії батьків дітей).

Попередня робота: провести бесіду, під час якої нагадати дітям про різні професії дорослих, про їхню користь, про те, що вони приносять людям, країні.

Хід гри.

Вихователь по черзі показує картинки, або кожна дитина обирає картинку за бажанням. Дитина розповідає про зображену професію, про користь, яку приносять люди цієї професії країні.

 

Визначні пам’ятки міста.

Мета: формувати патріотичний світогляд на основі активізації знань про визначні пам’ятка рідного міста, країни; закріпити в дітей знання про рідну країну, місто (село), які вони отримали під час бесід із вихователем; розвивати пам’ять, мислення зв’язне мовлення.

Обладнання: картки із зображеннями пам’ятників, площ, визначних місць як рідного міста (села), так і інших міст нашої країни.

Попередня робота: провести бесіду за кожною карткою; вихователь розповідає, що на ній зображено, чому це місце стало відомим, у якому місті воно розташоване.

Хід гри

Вихователь показує картку дітям, а вони називають, що на ній зображено. Дитина може також пояснити чим відома та де розташована ця пам’ятка. Інші діти можуть допомагати.

Символи нашої країни.

Мета: закріпити в дітей знання про державні символи України; проводити патріотичне виховання через бесіду про державні символи країни; розвивати пам’ять, мислення.

Обладнання: розрізані на 5–6 частин картки із зображенням герба, прапора (для ускладнення дати 2–3 зайві частини).

Попередня робота: провести бесіду (тематичне заняття) для знайомства дітей із державними символами країни (прапор, герб).

Хід гри

Запропонувати дітям зібрати необхідне зображення. Гра може проходити у вигляді змагання, як в індивідуальній формі, та і за підгрупами. Команди або окремі діти не лише збирають від- повідне зображення, а й розповідають про походження державних символів.

Загадкові силуети.

Мета: проводити патріотичне виховання через активізацію знань про визначні місця рідного краю; розвивати творчу уяву, пам’ять, мислення; закріпити знання дітей про визначні місця свого міста, країни.

Обладнання: картки із зображеннями пам’ятників, площ, визначних місць як рідного міста (села), так і інших міст нашої країни у вигляді затемненого силуетів.

Хід гри

Діти за запропонованими силуетами вгадують, що зображено на картці. Цю гру можна проводити як з усією групою, так і у вигляді командного змагання.

Добре чи погано

Мета: формулювати патріотичні почуття на основі бесіди про моральні якості українців, уявлення дітей про добрі й погані вчинки; спонукати дітей до складання характеристики та вираження власного ставлення до вчинків; виховувати моральні почуття, доброзичливість.

Обладнання: сюжетні картинки, на яких зображені добрі й погані людські вчинки.

Хід гри.

Вихователь починає гру з бесіди про те, що українці — доброзичливий та чесний народ, вони захищають слабких і поважають літніх людей. Потім кожна пара дітей отримує по дві сюжетні картинки з зображенням добрих і поганих учинків. Діти обговорюють

сюжети, потім по черзі показують картинки всім, розповідають, що на них намальовано, і дають власну оцінку вчинкам (добрі вони чи погані, чи вчинить так справжній українець).

Герб міста.

Мета: закріпити уявлення дітей про герб рідного селища, уміння виділяти герб селища серед інших; сприяти формуванню патріотичного світогляду на основі знайомства з гербом рідного міста; розвивати пам’ять, увагу, мислення.

Обладнання: зображення герба рідного селища й гербів інших міст, контурний шаблон герба, «мозаїка» герба міста в різноманітних варіантах.

Хід гри

Дітям пропонується розглянути герб міста та визначити, чим він відрізняється від гербів інших міст нашої країни.

Варіанти гри

1. Діти за контурним шаблоном за допомогою зразка збирають із мозаїки герб міста.

2. Діти збирають герб без допомоги зразка, з пам’яті.

3. Дітям пропонують зібрати герб міста з окремих деталей за допомогою шаблонів-накладок.

4. Дітям пропонують зібрати герби інших міст.

Якщо в містечка чи селища немає свого герба, можна використовувати герб столиці або обласного чи районного центру. Те саме стосується й інших ігор, у яких ідеться про пам’ятні місця чи символів міста.

Птахи нашої країни.

Мета: закріпити уявлення дітей про птахів, які мешкають на території нашої країни; виховувати патріотичні почуття на основі активізації знань про тварин рідної країни; розвивати пам’ять, увагу, мислення.

Обладнання: картки (світлини) із зображенням птахів, які мешкають на території України, та екзотичних птахів.

Хід гри

Вихователь демонструє дітям картки із зображенням птахів, просить назвати їх та визначити, чи живе цей птах на території нашої країни.

За аналогією проводить ігри ≪Тварини нашої країни≫, ≪Рослини нашої країни≫.

Попередня робота: перед початком гри вихователь проводить з дітьми міні-бесіду.

Квіти в віночку.

Мета: учити дітей упізнавати й називати квіти українського віночка (барвінок, чорнобривці, волошка, ромашка); розвивати мовлення, пам’ять, увагу; виховувати інтерес до національних символів, формувати патріотичний світогляд на основі активізації знань про особливості українських квітів-оберегів.

Обладнання: український віночок (2–3 варіанти квітів), квіти до віночків; 2–3 квітки, яких немає у віночках.

Попередня робота: знайомство з віночком як народним символом, оберегом; із квітами, які в нього вплітають.

Хід гри

Варіант 1. Вихователь пропонує дітям розглянути український віночок, назвати квіти, які вони пам’ятають. Вихователь показує квітку, а діти називають її. Далі вихователь називає кілька квіток неправильно, а діти повинні помітити помилку та виправити її.

Варіант 2. Вихователь пропонує назвати квіти віночка, потім розглянути квіти, які є на дошці, і та знайти квітку, яку не вплітають у віночок.

Подорож містом.

Мета: закріпити знання дітей про рідне місто, його визначні пам’ятки; розвивати

пам’ять, увагу, зв’язне мовлення; виховувати патріотичні почуття через активізацію позитивного ставлення дітей до рідного міста.

Обладнання: світлини (картинки) з краєвидами рідного міста.

Хід гри

Вихователь показує дітям світлини визначних місць і пропонує назвати їх; згадати, з ким діти були там, чи сподобалась їм ця пам’ятка.

Моя сімя

Мета: учити дітей називати членів своєї сім’ї, їхні обов’язки в родині; виховувати

любов та повагу до своєї сім’ї як основу формування патріотичного світо-

гляду дитини.

Обладнання: ілюстрації з зображенням різних видів обов’язків дорослих і дітей у сім’ї (мама готує, тато пилососить, дитина складає іграшки тощо).

Хід гри

Вихователь просить дітей назвати членів своєї родини і розповісти, хто чим займається, у кого які обов’язки в сім’ї.

Примітка. Гру бажано проводити за підгрупами або індивідуально. Якщо дитина зазнає труднощів, вихователь пропонує ілюстрації як основу для відповідей. Наприкінці гри вихователь підводить дітей до висновку: сім’я —це близькіта рідні люди, як люблять, поважають одне одного та допомагають одне одному.

Упізнай казку.

Мета: продовжувати вчити дітей збирати розрізні картинки з кількох частин (залежно від віку дітей) в одну цілу; вправляти в роботі парами (для дітей старшого дошкільного віку); розвивати зорову пам’ять, увагу, комунікабельність; закріплювати знання про народні українські казки; виховувати патріотичні почуття на основі активізації інтересу дитини до народних українських казок, казкових героїв.

Обладнання: розрізані картинки до казок.

Хід гри.

Вихователь роздає кожній парі дітей розрізані картинки. Завдання: зібрати казку, назвати її та коротко розповісти про неї; назвати, який герой подобається найбільше.

Загадки про місто

Мета: продовжувати знайомити дітей із рідним містом, його визначними пам’ятками, історією; розвивати пам’ять, мовлення; виховувати патріотичні почуття на основі бесіди про рідне місто.

Обладнання: загадки про визначні місця рідного міста (обласного центру, столиці); картинки (світлини) — відгадки.

Хід гри

Вихователь загадує загадки про визначні місця, пам’ятки міста. Коли діти їх відгадують, виставляє картинки-відгадки.

Міста й містечка моєї області.

Мета: сприяти закріпленню знань про міста області; розвивати пам’ять, мовлення; формувати патріотичний світогляд на основі виховання почуття гордості за рідне місто, містечко.

Обладнання: мапа області з позначеними великиими містами, містечками, картки з їхніми назвами.

Хід гри.

Вихователь знайомить дітей з мапою області, питає, які міста й містечка області знають діти. Потім називає міста, діти знаходять їх на мапі та викладають таблички з назвами.

Під час повторного проведення гри (через деякий час) діти можуть уже самі називати міста й показувати їх на мапі.

Де розташований памятник?

Мета: продовжувати знайомити дітей із пам’ятниками міста; учити орієнтуватись у рідному місті; закріпити знання, отримані в бесідах із вихователем; розвивати пам’ять, мовлення; виховувати патріотичні почуття на основі активізації знань дітей про відомі пам’ятники рідного міста, містечка.

Обладнання: картки (світлини) із зображенням пам’ятників.

Хід гри

Вихователь демонструє дітям зображення пам’ятників, просить розповісти, де встановлений кожен пам’ятник, кого (що) символізує.

 

Продовж прислівя

Мета: продовжувати знайомити дітей з усною народною творчістю (прислів’ями); розвивати пам’ять, мовленнєві здібності; виховувати патріотичні почуття через активізацію інтересу до народної мудрості, української культури.

Хід гри.

Вихователь починає прислів’я, діти їх продовжують. Значен-

ня 2–3-х прислів’їв можна обговорити.

Пташка красна пір’ям, … (а людина — справами).

Яка пшениця, … (така й паляниця).

Книга вчить, …(як на світі жить).

Навчай інших — … (і сам навчишся).

Хто хоче збирати — … (мусить добре засівати).

Як посієш, … (так і пожнеш).

Хліб усьому… (голова).

Вік живи — … (вік учись).

У доброго хазяїна й соломинка … (не пропаде).

Наварю я борщику.

Мета: продовжувати вчити дітей називати український посуд (горщик, миска, ложка), вибирати потрібні овочі для української страви — борщу; розвивати логічне мислення, увагу; виховувати доброзичливе ставлення до української кухні; здійснювати патріотичне виховання через бесіду про особливості української кухні.

Обладнання: посуд (горщик, ложка, миска, макітра, глечик), муляжі різних овочів.

Хід гри.

Вихователь пропонує дітям зварити для ляльок смачну українську страву — борщ. Діти називають посуд, необхідний для приготування борщу (обирають серед представлених зразків українського посуду). Потім, працюючи в групах, обирають овочі, необхідні для приготування борщу, та складають їх у горщик.

Комора України

Мета: продовжувати знайомити дітей із різноманітністю природних багатств нашої країни; учити бережно та економно витрачати їх; виховувати патріотичні почуття; розвивати уявлення дошкільнят про природні ресурси країни, їх видобуток та призначення; проводити патріотичне виховання на основі активізації знань про природні багатства нашої країни.

Обладнання: мапа України з позначками природних ресурсів.

Хід гри.

Діти з допомогою вихователя вивчають ≪комору≫ країни та визначають шляхи її збагачення. Обговорюють, чому треба економити природні багатства країни, як можна їх економити.

Місто в якому я живу.

Мета: розкрити красу рідного міста, показати його соціальну значущість у розвитку країни; розповісти дітям, яку продукцію виробляють підприємства міста, на яких працюють родичі та знайомі дітей; закріпити знання дітей про об’єкти культурного значення, пам’ятки, визначні місця; виховувати патріотичні почуття на основі бесіди про підприємства міста, їхню продукцію, їхнє значення для держави.

Обладнання: картинки (світлини) з зображенням підприємств міста, культурних пам’яток, визначних місць.

Хід гри.

Діти разом з вихователем обговорюють картинки з з зображенням підприємств міста; визначають, яку продукцію випускають ці підприємства міста, для кого ця продукція корисна; що було б, якби це підприємство не працювало, тощо. Після цього діти за картинками розповідають про визначні місця.

 

 

—————

Назад